Наші мости ще не спалені є
По них можуть навіть танки іти
Та нам вони не потрібні є,
Тому, що з тупіка два різних шляхи...
Пороз'їжджалися додому у нас там справи
Ти тепер не переживай дракончик є у мене
Він оиве на балконі і не сам
Приспів:
Кому тепер треба
ці сльози на сходинках?
І так багато замків піднятих на мостах.
Причалив корабель, пасажири всі зійшли,
а наша колія має два різних шляхи.
А фотографій не зробили ми,
щоб через деякий час згадати якими були ми.
твої рвані джинси і ... оченята
і зрозуміти, що усе могло би бути недарма.
Ти добре знаєш, можна все життя шукати,
а коли знаходиш то починаєш відмовлятись.
І ось - це воно..
Не запрошували, та відчуваєш ти його.
Приспів:
Кому тепер треба
ці сльози на сходинках?
І так багато замків, піднятих на мостах.
Причалив корабель, пасажири всі зійшли,
а наша колія має два різних шляхи.
Тепер ти статуя, перед якою я тремчу.
коли на си пишу перед тим як написати тисячі раз думаю
відповідаючи на твій дзвінок, я вмираю і народжуюсь знов
і лиш тепер розумію я
скільки слів було сказано дарма
що майбутнього в цьому нема
то мабуть іншою могла би бути
відповідь твоя
Приспів:
Кому тепер треба
ці сльози на сходинках?
І так багато замків, піднятих на мостах.
Причалив корабель, пасажири всі зійшли,
а наша колія має два різних шляхи.
Кому тепер треба
ці замки на сходинках?
І так багато сліз пролитих на сходинках.
Вже відчалив корабель, пасажири розійшлись,
а наша колія має два різних шляхи.
