Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиноньку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.
Небо глибоке засіяне зорями, —
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я Тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар...
Я пригорну Тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Ти не лякайся, що можуть підслухати
Тиху розмову Твою,
Нічка поклала всіх, соном окутала,
Ані шелесне в гаю.
Сплять вороги Твої знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх.
Чи ж нам обкраденим долею нашею
Й хвиля кохання за гріх? Moonlight night, starry, clear,
Evidently, though the needle assembly,
Go forth, kohanaya, heavy work,
Although hvylynonku in the grove!
Syadem ukupochtsi here in Kalina,
And I, Mr. lords!
Look, my rybonko - silver wave
Spreading the field fog.
Guy beauties, niby beam studded,
Do zahadavsya or asleep:
The gene for strunkiy and to a high osychyni
Leaves affectionately shaking.
Deep sky dotted with stars -
What is the beauty of God!
Pearl clear under poplars
Playing speckled dew.
You're not afraid, that bare nizhenky
Dip in cold dew:
I thee virnaya, until hatynonky
Odnesu himself on his hands.
You're not afraid, that freeze, lebedonko,
Heat - no wind, no clouds ...
I embrace you to their hearts,
And it sticks, like heat.
You're not afraid, that may overhear
Quiet conversation thy
Nichka put all okutala Sonoma,
Neither shelesne in the grove.
Sleeping thine enemies weary labor,
We do not alarm them laugh.
Do we robbed our destiny
And love the sin wave? | |
