• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Сестри Тельнюк - Нічні метелики

    Исполнитель: Сестри Тельнюк
    Название песни: Нічні метелики
    Дата добавления: 29.08.2021 | 14:16:02
    Просмотров: 1
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Сестри Тельнюк - Нічні метелики, а также перевод песни и видео или клип.
    ...А музика щемна в крові розгалузила стебла -
    Крізь неї текли голоси із таких нетутешніх узвиш!
    І що Вам ця жінка - ніколи в повіках не терпла,
    Ніколи на підняті плечі Ви їй не накинете вірш!
    ...А губи ламаються, й дробиться, кришиться простір,
    А дні налітають, а дні стугонять, як вокзал...
    О, що Вам ця жінка - та, власне, й не жінка, а острів:
    До неї плисти по диму через цілий прокурений зал...
    - Одна по одній, наче вікна, чужі відціловані руки
    Згасають у сутінках пам'яти - не зачеплюсь!
    навіщо ж ця жінка, чиясь несхолоджена мука,
    Щоразу приходить під цей переплаканий блюз? -
    І плавляться в кутиках рота, із присмаком сліз і ванілі,
    Слова - привітання? прощення? - й лоскочуть, неначе вода...
    Ви все ж пригадайте, Ви щось їй таки завинили! -
    І жінка підводиться, й хустка з плечей опада...
    Повз столики у силуетах, сутулих, мов скинуті пальта,
    Метнете їй погляд, обвивши круг стану кільцем, -
    На сизому склі, де, як відблиски, міняться пальці,
    Проступить, нахилене в пальці їй, - Ваше лице...
    І жінка, відтрутивши келих, здивується: - Хто Ви?
    (Бо хто Ви їй, справді, - ні примха, ні доля, ні хист...)
    Та доки вона, доти Ви ще шукаєте слова -
    Як хвиля, високого слова - на ввесь її зріст.

    Оксана Забужко
    ... А музыка щемящая в крови розгалузила стебля -
    Сквозь нее текли голоса из таких нездешних возвышений!
    И что Вам эта женщина - никогда в веках не терпят,
    Никогда не приподнятые плечи Вы ей не накинут стихотворение!
    ... А губы ломаются, и дробится, крошится пространство,
    Дни налетают, а дни стугонять, как вокзал ...
    О, Вам эта женщина - та, собственно, и не женщина, а остров
    К ней плыть по дыму из-за целого прокуренный зал ...
    - Одна за другой, как окна, чужие видциловани руки
    Угасают в сумерках памяти - не зацеплюсь!
    зачем же эта женщина, чья несхолоджена мука,
    Каждый раз приходит под этот переплаканий блюз? -
    И плавятся в уголках рта, с привкусом слез и ванили,
    Слова - поздравление? прощение? - и щекочут, будто вода ...
    Вы все же вспомните, вы что-то ей же провинились! -
    И женщина встает, и платок с плеч падают ...
    Мимо столики в силуэтах, сутулых, как сброшенные пальто,
    Метн ей взгляд, обвив вокруг состояния кольцом, -
    На сизой стекле, где, как блики, изменяются пальцы,
    Проступит, наклоненное в пальцы ей, - Ваше лицо ...
    И женщина, видтрутившы бокал, удивится: - Кто Вы?
    (Ибо кто Вы ей действительно - нет прихоть, ни судьба, ни талант ...)
    И пока она, до Вы еще ищете слова -
    Как волна, высокого слова - на весь ее рост.

    Оксана Забужко

    Смотрите также:

    Все тексты Сестри Тельнюк >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет