Там де в золоті жита
Простягнулись, широкі, як море.
Там зустрів я тебе,
О, королева українського поля!
Приспів 1:
О, королева українського поля,
Гарна, мов квітка, струнка, як тополя.
Ти була, як сон, ти була, як диво,
Твої солодкі вуста, як спілі вишні
Після теплої зливи.
Твої очі ясні і прекрасні, як зорі
Твоя солона сльоза,
Як краплина у синьому морі
Тихий вітер розплів твої шовковії коси,
Теплий дощ наложив на них перли – прозорії роси.
Я дивився в очі твої, як в небо –
Отак би просто заблукати в них
І нічого більше в світі не треба.
Море сліз і сподівань, моя доле прощавай,
Я залишив тебе край широкого степу на волі
В українському полі.
А я люблю отак просто
Пробігти по широкому полю,
Що б тільки вітер шепотів
Мені про вольную волю.
Та коли я в жита упаду
І крізь стукіт серця,
Я почую твою легку ходу,
І душа усміхнеться.
Приспів 2: (після останнього куплету)
О, королева українського поля,
Гарна, як маковий цвіт,
Королева українського поля –
Ти тримаєш у полоні краси увесь світ.
