а я не вірила, що можна так любити..
весь час надіятися... тобою жити
не зрозумів тих ніжних поглядів і слів
душа вмирає так як ти хотів
останнійй раз торкнемося руками
давай забудем все
ти мене пробач, за сльози відчаю і болю
ти мене пробач, за поламану і гірку долю
ти мене пробач, за всі відверті мої зізнання
ти мене пробач, та я не вірю більше в кохання
усе прийде, усе прийде усе минає
уже не кличу я, але чомусь тобою марю
можливо не разом судилося нам бути
та чому біль розлуки, не можу я забути
не вистачає слів тих довгих ночей
не вистачає твоїх очей
but I do not believe that it is possible to love ..
always hope you live ...
do not understand those views and gentle words
soul dies as you like
ostanniyy again touch hands
Let's forget everything
I forgive you, with tears of desperation and pain
you forgive me, the broken and bitter fate
I forgive you, for all my frank confession
I forgive you, and I do not believe more in love
everything comes, everything will all expire
I have not cried, but somehow you rave
perhaps not destined us to be together
and why the pain of separation, I can not forget
words fail those long nights
miss your eyes
