Не бійся цей вечір початок того іншого життя,
Довірся і зможеш відчути все що відчуваю я.
Наче віл трудиться життя, твій робочий стіл - невидима тюрма,
Все дістало та ненавидиш усе та терпиш і мовчиш,
Начальника лице зникавиш коли спиш.
Хіба усе не так?
Та після 9-ти мене вже не знайти
Я розчиняюся у звуках дискобарів.
В цей пізній час - весь світ для нас
В яскравих барвах після 9-ти ударів.
День чорний, ніч біла: змішались барви сірого життя
Для тебе робота найперше, але з цим не згоден я.
Кожен новий день дарує новий шанс,
Зламати хід речей, світ навколо нас -
Все в твоїх руках. Глибоко в серцях чекаємо всі змін.
Від світу я чекав, вловлюючи зміст, що світ це ти і я
Та після 9-ти мене вже не знайти
Я розчиняюся у звуках дискобарів.
В цей пізній час - весь світ для нас
В яскравих барвах після 9-ти ударів.
Цей шалений світ невпинно вдаль летить
Та спробуй зупинитися хоча б на мить.
Поглянь зі сторони і ти помітиш щось не так.
Наші сірі дні неначе рух по колу,
Ми в них не помічаємо життя навколо.
Буденність та рутина нам висушують серця.
Та після 9-ти мене вже не знайти
Я розчиняюся у звуках дискобарів.
В цей пізній час - весь світ для нас
В яскравих барвах після 9-ти ударів.
Та після 9-ти мене вже не знайти
Я розчиняюся у звуках дискобарів.
В цей пізній час - весь світ для нас
В яскравих барвах після 9-ти ударів.
