сл. А. Бінцаровська, муз. С. Родько
У кожнім домі є його портрет
Як пам’ять роду, як його окраса,
Незмінно відчуваєш серця злет,
Коли торкаєшся рядків Тараса.
І досі дух козацтва в них живе,
Любов до краю рідного і неньки,
До волі кличе, до звитяг зове
Нетлінний у віках «Кобзар» Шевченка.
Приспів: Палає Слова незбагненний жар
На сторінках, що непідвладні часу,
Таким безцінним є для нас «Кобзар»,
Таким великим є ім’я Тараса.
Його пісень обірвана струна
Сьогодні в серці кожного лунає,
А дум пророчих сила неземна
Знов українців назавжди єднає.
Його шанує нині цілий світ,
Дивуючись красі величній слова,
Звучить його безсмертний «Заповіт»
І до нових висот нас кличе знову!
sl. A. Bintsarovska, music. C. Rodko
In each house is its portrait
As a kind of memory as its glory,
Invariably feel heart rise,
When touching lines Taras.
And yet the spirit of the Cossacks in their lives,
Love for his native land and mother,
By the will of calls to victories zove
Imperishable in ages "Kobzar" Shevchenko.
Chorus: Palau words incomprehensible fever
The pages timeless,
This is invaluable for us, "Kobzar"
So great is the name of Taras.
His songs ragged string
Today in every heart sounds,
And the prophets of doom unearthly power
Again Ukrainian forever united.
It now honors the whole world,
Wondering majestic beauty of words
It sounds his immortal "Testament"
And to new heights calling us again!
