Опівночі айстри в саду розцвіли…
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекать,
І в райдугу барвів життя убирать…
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні, –
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в'януть, де вічна весна…
Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри і ждали весни…
А ранок стрівав їх холодним дощем,
І плакав десь вітер в саду за кущем…
І вгледіли айстри, що вколо – тюрма…
І вгледіли айстри, що жити дарма, –
Схилились і вмерли… І тут, як на сміх,
Засяяло сонце над трупами їх!..
At midnight the asters in the garden bloomed ...
Washed with dew, wreaths worn,
And the pink morning they were waiting
And in the rainbow colors of life clean ...
And dreamed asters in a magnificent cock
About silk grasses, sunny days, -
And in their dreams they dreamed a fairy tale,
Where the flowers do not fade, where the eternal spring ...
So the asters dreamed in the garden in the fall,
So the asters dreamed and waited for spring ...
And in the morning, they were cold with rain,
And somewhere the wind in the garden was crying over the bush…
And the asters, who looked around, saw the prison ...
And the asters saw that living in vain -
They bowed down and died ... And here, like a laugh,
The sun was shining on their corpses! ..
