• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Оксана Забужко - Попелюшка

    Исполнитель: Оксана Забужко
    Название песни: Попелюшка
    Дата добавления: 28.05.2021 | 15:54:10
    Просмотров: 1
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Оксана Забужко - Попелюшка, а также перевод песни и видео или клип.
    ПОПЕЛЮШКА

    І тільки в роті присмак гіркоти…
    Самітнице, трагічне оленятко,
    ну що із того, що зуміла ти
    з трьох шитих сріблом шкур щасливо облиняти —
    як з линовища, вислизнуть з шовків,
    нагрітих пахом орхідей і поту
    по тому вальсі, де — усі замки
    здавалися розбиті! — що, як потім
    ти знов сидиш, посиніла на буз
    у студіні нетопленої кухні,
    а на підлозі репнутий гарбуз
    жолобиться, як пика, сном запухла?..
    А може, то був сон — той цілий бал, той пал
    світел! суфітів! залів чорнозівих,
    що ніс тебе крізь них музичний вал,
    в повітрі набираючи курсивом
    твій кожен рух, що мов питав: для ко-
    го, ах, кому всі мої вроки?..
    Скипав la court, як в рондлі молоко, —
    і сліпнув принц, спинившись за три кроки!
    Сидиш? Сиди. Заструпіле пальто
    накинь на плечі — в пудрі, як в азбесті…
    В цій кухні не впізна тебе ніхто —
    ні принц, ні двір, ні мачуха, ні сестри.
    Ось зараз мачушин фланелевий халат
    постане в скошенім дверми прозорі —
    й твоя сльоза, прохлипнута невлад,
    нічого в світі цім не опрозорить…
    Ти будеш їм шкромадить начиння,
    золити їх білизну пранцювату,
    із поверха на поверх, як чумна,
    гасать з перинами — ну вопшем, працювати:
    їх наволоки, вогкі од зітхань,
    на вітрі розчепіриш простопадло —
    в бганках і брижах, в пасоці кохань
    рентґенознімки ночі — простирадла…
    І це — твій світ.
    …І тільки на очах
    тремка пліва — тайне знаття засвідчить:
    десь там, в палаці, згублений личак
    стає щосмерк криштальним черевичком.
    Зліта, як вдих, підйом, тонить каблук струна,
    ряхтять ламкі світла, покресані на грані, —
    і з глибу кришталю, як з річкового дна,
    струмить твій силует в вечірньому убранні…
    Як телевізор, Господи прости!
    Вся королівська рать спішить на цю лятерну —
    і подивля взувачки мудрий стиль,
    оздоблення і вирібку майстерну.
    В музей личак! Під скло! Відкритий доступ — від
    сімнадцяти нуль-нуль (коктейль) по північ.
    Встановлено ціну — коли хто хоче слід
    відзняти в гіпсі, і вітрини непробивні,
    й сигналізацію. До закриття за п’ять
    хвилин — поспішно гонять екскурсантів,
    і навздогін ляскочуть-реготять
    підземні сонмища під перебив курантів…

    Лиш ти ні пари не пророниш з губ,
    мов їх мороз навіки забужавив.
    Газетний репортаж про принців шлюб
    з принцесою сусідньої держави
    вжиєш на пасмуги — поклеїти вікно
    проти зими. Тобі, либонь, не банно.
    Бо в принципі — хіба не все одно,
    хто то була ота музейна панна?..
    І хеппі-енд, і сажа, і кагла,
    і витяжка пічна, і леп придворних звичок…
    Простіть мені. Робила — що могла.
    Один був гріх — згубила черевичок.

    1989
    ЗОЛУШКА

    И только во рту привкус горечи ...
    Затворницей, трагическое олененок,
    ну что с того, что сумела ты
    из трех шитых серебром шкур счастливо облиняты -
    как с линовища, ускользнут из шелков,
    нагретых пахом орхидей и пота
    спустя вальсе, где - все замки
    казались разбиты! - что, как потом
    ты опять сидишь, посинела на буз
    в стужу нетопленой кухни,
    а на полу треснуть тыква
    коробится, как рожа, сном опухшие? ..
    А может, это сон - тот целый балл, то пал
    светов! суфитив! залов чорнозивих,
    что нес тебя сквозь них музыкальный вал,
    в воздухе набирая курсивом
    твой каждое движение, что как спрашивал: для ко-
    м, ах, кому все мои сглаз? ..
    Вскипал la court, как в рондли молоко, -
    и слеп принц, остановившись в трех шагах!
    Сидишь? Сиди. Заструпиле пальто
    набрось на плече - в пудре, как в асбесте ...
    В этой кухне не позднем тебя никто -
    ни принц, ни двор, ни мачеха, ни сестры.
    Вот сейчас мачехи фланелевый халат
    появится в скошенной дверью прозрачные -
    и твоя слеза, прохлипнута невпопад,
    ничего в мире этим не опрозорить ...
    Ты будешь им Шкромада утварь,
    золить их белье пранцювату,
    с этажа на этаж, как чумовая,
    носиться с перинами - на вопше, работать:
    их наволочки, влажные от вздохов,
    на ветру растопырьте простопадло -
    в бганках и зыби, в пасоци любовей
    рентґенознимкы ночи - простыни ...
    И это - твой мир.
    ... И только на глазах
    трепещущее плева - тайне знал покажет:
    где-то во дворце, потерянный лапоть
    становится щосмерк кристально туфелькой.
    Слетает, как вдох, подъем, тонить каблук струна,
    помавают ломкие света, покресани на грани, -
    и с глыбу хрусталя, как с речного дна,
    струится твой силуэт в вечернем наряде ...
    Как телевизор, Господи прости!
    Вся королевская рать спешит на эту лятерну -
    и посмотрю обувки мудрый стиль,
    отделка и вирибку мастерскую.
    В музей лапоть! Под стекло! Открытый доступ - от
    семнадцати ноль-ноль (коктейль) по северу.
    Установлена ​​цена - когда кто хочет следует
    снять в гипсе, и витрины непробиваемые,
    и сигнализацию. К закрытию пяти
    минут - поспешно гонят экскурсантов,
    и вдогонку ляскочуть-хохота
    подземные сонмы под перебил курантов ...

    Только ты ни пары не проронит с губ,
    как их мороз навеки забужавив.
    Газетный репортаж о принцах брак
    с принцессой соседнего государства
    вжиеш на полосами - поклеить окно
    против зимы. Тебе, пожалуй, не банно.
    Потому что в принципе - не все ли равно,
    кто то была эта музейная панна? ..
    И хэппи-энд, и сажа, и кагла,
    и вытяжка печная, и лэп придворных привычек ...
    Простите мне. Делала - что могла.
    Один грех - потеряла башмачок.

    1989

    Смотрите также:

    Все тексты Оксана Забужко >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет