Болить мене головонька
Від самого чола,
Не бачила миленького
Сьогодні і вчора.
Ой бачиться, що журюся,
В тугу не вдаюся,
А як вийду на вулицю –
Від вітру валюся.
Ой бачиться, що не плачу,
Самі сльози ллються.
Від милого нема людей,
Від нелюба шлються.
Нема мого миленького,
Нема мого сонця.
Ні з ким мені розмовляти
Ввечері в віконце.
Нема ж мого миленького,
Що карії очі,
Ні з ким мені розмовляти
Темненької ночі.
Та вже ж мені не ходити,
Куди я ходила,
Та вже ж мені не любити,
Кого я любила.
Та вже ж мені не ходити
Ранком попід, замком,
Та вже ж мені не стояти
Із моїм коханком.
Та вже ж мені не ходити
В ліски по горішки.
Та вже ж мені минулися
Дівоцькії смішки.
Шкода ж мої уродоньки,
Великого зросту,
Прийшлось мені утопитись
З високого мосту.
