Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина, –
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно – музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!
The yards are in a blizzard of asters.
What a pink and blue blizzard!
But why do I think of you?
I must have forgotten you a long time ago.
It's so natural - distance and time.
I already forgot. It's not my fault -
then the music reminds you of
then suddenly this autumn blizzard.
It's so natural - music and time,
and your ubiquitous presence is elusive.
The yards are in a blizzard of asters.
What a sad and beautiful blizzard!
