[Prologue]
Годинник відраховує хвилини…
Здається, це мої.
Сп'янілі пальці торкаються до шиї,
А у вухах твій веселий сміх дзвенить…
[Verse 1]
Непевні думи, розіп’яті знов тобою.
Тиха тоне в морі непотрібних фраз…
Навіщо, падаючи, тягнеш за собою?..
Навіщо убиваєш в котрий раз?
Безжальний погляд і усмішка на устах…
Ці слова страшні ніколи не забуду.
Чи ти бачила той біль в моїх очах?..
Чому спинилась? Навіщо відпустила руку?..
[Chorus 1]
Розкриті обійми… якщо хочеш – вбивай!
Нехай твої стріли мене розривають…
Стишені жалі… І ні страху в очах.
Долоні в крові, а душа вся в синцях…
[Verse 2]
Бездушні фрази, болісно-пекучі…
Роздерті мрії, тепер втрачені навік.
Ніколи не забуду ті холодні очі,
Що здатні спопеляти в одну мить…
Нечесна гра, в якій заздалегідь програла!
О, божевільна… Ірода дочка!
Нерівний бій, результат якого знала.
Відкривши очі, йду загибелі назустріч я…
[Chorus 1] х 2
