Ой, літа ви погідні, люба школо, наш клас,
Руки вчителя рідні, пригортали ви нас.
Пригортали, тулили до грудей голуб'ят, |
Був ти, вчителю милий, рідним батьком хлоп'ят. | (2)
Вів ти в сонячні ранки нас в незвідану путь,
Де рожеві світанки в мріях щастя цвітуть.
І знялися на крила ми в сімнадцяти літ – |
Твоя воля і сила підняла нас в політ. | (2)
Нас чекають дороги у життя далині,
Нас чекають тривоги, а не тільки пісні.
Всі дороги пройдемо, переможемо зло |
І в серцях збережемо твого серця тепло. | (2)
Ой, літа ви погідні, люба школо, наш клас,
Де ти, вчителю рідний, чи ти згадуєш нас?
Щебет рідної школи, наче спів солов'їв, |
Не забудуть ніколи голуб'ята твої. | (2 Oh, summer is fine, dear school, our class,
The teacher's hands are native, you hugged us.
They hugged, hugged the pigeons to their chests, |
You were, dear teacher, the father of the boys. | (2)
You led us in sunny mornings on an unknown path,
Where pink dawns bloom in dreams of happiness.
And we took off on the wings at the age of seventeen - |
Your will and strength lifted us into flight. | (2)
Roads to the life of the valley are waiting for us,
Anxiety awaits us, not just songs.
We will pass all the roads, we will defeat evil
And in the hearts we will keep your heart warm. | (2)
Oh, summer is fine, dear school, our class,
Where are you, dear teacher, do you remember us?
The twitter of the native school, like the singing of nightingales, |
Your pigeons will never forget. | (2 | |
