Вибігаю на вулицю сіру
Я стараюсь іти повільніше
Я шукаю знайоме обличчя
Хочу те, що знайти неможливо
Я щоразу благаю у Бога
Щоб зустрітись хоча б на хвилину
Він нового мені не говорить
Тільки: ,,Пізно, це вже неможливо,,
Покотилось серце із тіла на землю
Воно наполегливо шукає тебе
Порпаюсь у памяті закапелках
Тільки там є ти і частина мене
Я не птаха щоб до тебе летіти
пізно більше вже дороги нема
Ти повинен лиш одне зрозуміти
Більше вже нічого не повернеш назад
Ну навіщо ти мене приручила
Я без тебе сонця не бачу тепер
Вір мені я цього ніяк не хотіла
Я не знала, що залишу тебе
Хай буде проклята та машина
Що згубила щастя навіки моє
Що ти доля за біду нам зробила
Не карай його, а мучай мене!
Вибігаю на вулицю сіру
І тікаю від своїх думок
Падаю на коліна і вірю
Що до тебе один лише крок
Я тебе цілую у скроні
Хоч і ти цього не бачиш
Бог до мене простягає долоні
І на небо мене забирає...
