Текст песни Милослава Черний - Моя

Ти вип”єш геть багато горілки чи текіли,
І виведеш за руку мене на свій балкон.
Без жодних дорікань я – можливо не до діла –
Наллю іще текіли і простягну лимон.
Крізь пелену сп’яніння зеленими зірками
Вивчатимеш мій образ, немов у перший раз.
В довершеній картині з розмитими мазками
Якийсь художник з неба увіковічив нас.
І навіть якщо раптом в хмільній гарячій млості
Судомно ти забудеш, яке моє ім”я,
Із трепетом всесвітнім притягнеш за волосся
І прошепочеш в губи тихесенько: “Моя…”