Мати сіяла сон під моїм, під вікном,
Мати сіяла сон, а вродив соняшник,
І тепер, хоч буран, хоч бур'ян чи туман,
А мені, а мені - соняшно.
А мені, а мені - соняшно.
Мати сіяла льон під моїм, під вікном,
Мати сіяла льон, а зійшло полотно.
І тепер, хоч яри, хоч вітри крізь бори,
А мені, а мені - всеодно.
Мати вибрала льон, хоч не так вже й давно,
А вино вже в міхах, хмільно так на лицях,
І з-під крил журавля та мені під вікно
Листопад, листопад стeлиться,
Листопад, листопад стелиться...
Тільки квітом своїм при моєму вікні,
Тільки квітом своїм не опав соняшник.
Я несу його в світ, щоб не тільки мені,
Щоб не тільки мені - соняшно,
Щоб не тільки мені - соняшно,
Щоб не тільки мені - соняшно... Мать села во время сна, под окном,
Мать сеяла спать и вродыв подсолнечника,
И теперь, хотя буря, хотя сорняки или туман,
А мне, а мне - солнечный.
А мне, а мне - солнечный.
Мать селала под моим льном под окном,
Мать посеяла льна и монтируемое холст.
Теперь, хотя овраги, хотя и ветры по лесам,
А мне, а мне - все равно.
Мать выбрала белье, хотя не так давно,
Вино уже михах, поэтому прыгает на лицах,
И из под крыльями крана и под моим окном
Ноябрь, ноябрь Стелцы,
Ноябрь, ноябрь распространяется ...
Его только цветы в моем окне,
Его не только цветы opava подсолнух.
Я несу его в мире, не только мне,
Чтобы не только я - солнечный,
Чтобы не только я - солнечный,
Чтобы не только я - солнечный ... Смотрите также: | |
