Я вмиваюсь туманами осені, Хоч і літо несу на чолі. Цвіт поліської житньої просені Бережу наче пам'ять землі. Все для мене тут рідне і звичне, | Яснозоро думкам і чуттям, | Це Полісся моє споконвічне, | Перевите добром і життям! | (2)
Приспів: Осіння райдуга! Осіння райдуга! Осіння райдуга! Перевите добром і життям!
А вона ж наче сонце в негоду По краплині висвічує знов Кожну стежку мого родоводу, Кожен зацвіт лугів і дібров. Все для мене тут рідне і звичне, | Яснозоро думкам і чуттям, | Це Полісся моє споконвічне, | Перебите добром і життям!
Я вымыл туманами осенью, хотя лето укоренилось. Цветок польского рожного прохода - это память о земле. Все для меня является родным и обычным, | Чистящие мысли и чувства, | Эта Полисья - мое происхождение, | Восхитительно и жизнь! |. (2)
Припев: Осенняя радуга! Осенняя радуга! Осенняя радуга! Восхитительно и жизнь!
И она кажется, как солнце в каплепте, снова освещает каждую тропу моей родословной, каждая седиментация лугов и диббота. Все для меня является родным и обычным, | Чистящие мысли и чувства, | Эта Полисья - мое происхождение, | Упал благодаря хорошими и жизнью!
