Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Ти не лякайся, що босії ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Ноченька лунная,летняя,ясная,
Звёзды так ярко горят.
Выйди любимая,за день усталая
Хоть на минуточку в сад.
Сядем вдвоём под цветущей калиною,
Сами себе господа,
Глянь:серебристый туман над равниною
Спрятал траву без следа.
Не беспокойся,что босые ноженьки
Вдруг окунутся в росу,
Если захочешь,тебя,моя рыбонька,
Я на руках понесу.
Не опасайся замёрзнуть,лебёдушка,
Тихо вокруг и тепло.
Я обниму и согреет, как солнышко
Пылкое сердце моё. Moonlight night, clear, starry,
Evidently, though the needle assembly,
Go forth, kohanaya, heavy work,
Although the grove for a minute!
Vkupochtsi sit here in Kalina,
And I, Mr. lords!
Look, my rybonko - silver wave
Creeping fog in the field.
You're not afraid, that bare nizhenky
Dip in cold dew:
I love you, virnaya, until hatynonky
Odnesu himself on his hands.
You're not afraid, that freeze, lebedonko,
Heat - no wind, no clouds ...
I embrace you to their hearts,
And it sticks, like heat.
Nochenka lunnaya, letnyaya, of course,
Zvёzdы so Bright burning.
Lubimaya get out, the day ustalaya
Hot mynutochku in the garden.
Syadem vdvoёm pod tsvetuschey Kalina,
Same Lord himself,
Look: serebrystыy fog over ravnynoyu
Spryatal grass without a trace.
Not bespokoysya, something bosыe nozhenky
Suddenly okunutsya in dew,
If zahochesh, ft my rыbonka,
I bear in her arms.
Not opasaysya zamёrznut, lebёdushka,
Around the quiet and warm.
I obnymu and sohreet, How solnыshko
Pыlkoe heart moё. Смотрите также: | |
