• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Максим Рильський - Шопен

    Исполнитель: Максим Рильський
    Название песни: Шопен
    Дата добавления: 04.03.2021 | 19:08:03
    Просмотров: 2
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Максим Рильський - Шопен, а также перевод песни и видео или клип.
    Шопена вальс... Ну хто не грав його
    І хто не слухав? На чиїх устах
    Не виникала усмішка примхлива,
    В чиїх очах не заблищала іскра
    Напівкохання чи напівжурби
    Від звуків тих кокетно-своєвільних,
    Сумних, як вечір золотого дня,
    Жагучих, як нескінчеиий цілунок?

    Шопена вальс, пробреньканий невміло
    На піаніно, що, мовляв поет,
    У неладі «достигло идеала»,
    О! даль яку він срібну відслонив
    Мені в цей час вечірньої утоми,
    Коли шукає злагідніле серце
    Ласкавих ліній і негострих фарб,
    А десь ховає і жагу, і пристрасть,
    І мрію, й силу, як земля ховає
    Непереборні парості трави...

    В сніги, у сиву сніжну невідомість,
    Мережані, оздобні линуть сани,
    І в них, як сонце, блиснув із-під вій
    Лукавий чи журливий — хто вгадає? —
    Гарячий чи холодний—хто, збагне ?—
    Останній, може, може, перший усміх.
    Це щастя! Щастя! Руки простягаю
    Б'є сніг із-під холодних копитів,
    Метнулось гайвороння край дороги

    I простяглась пустиня навкруги.
    Сідлать коня! Гей, у погоню швидше І
    Це щастя! Щастя! — Я приліг до гриви,
    Я втис у теплі боки остроги —
    І знову бачу .те лице, що ледве
    Із хутра виглядає... Що мені?
    Невже то сльози на її очах?
    То сльози радості — хто теє скаже?
    То сльози смутку—хто те розгада?

    А вечір палить вікна незнайомі,
    А синя хмара жаром пройнялася,
    А синій ліс просвічує огнем,
    А вітер віти клонить і співає
    Мені в ушах... Це щастя! Це любов!
    Це безнадія ! Пане Фредеріку,

    Я знаю, що ні вітру, ні саней,
    Ані коня немає в вашім вальсі,
    Що все це — тільки вигадка моя
    Проте... Нехай вам Польща , чи Жорж Занд
    Коханки дві, однаково жорстокі! —
    Навіяли той ніжний вихор звуків,—
    Ну й що ж по тому? А сьогодні я
    Люблю свій сон і вас люблю за нього,
    Примхливий худорлявий музиканте...

    1934 p.
    Шопена вальс ... Ну кто не играл его
    И кто не слушал? На чьих устах
    Ни возникала улыбка капризная,
    В чьих глазах не заблестела искра
    Напивкохання или напивжурбы
    От звуков тех кокетливо-своевильних,
    Печальных, как вечер золотого дня,
    Страстных, как нескинчеиий поцелуй?

    Шопена вальс, пробреньканий неумело
    На пианино, что, мол поэт,
    В беспорядке «достигло идеала»,
    О! даль которую он серебряную отдернул
    Мне в это время вечерней усталости,
    Когда ищет злагидниле сердце
    Ласковых линий и неострых красок,
    А где-то прячет и жажду, и страсть,
    И мечтаю, и силу, как земля прячет
    Непреодолимые ветви травы ...

    В снега, в глубокой снежной неизвестность,
    Кружевные, пряжки несутся сани,
    И в них, как солнце, сверкнул из-под ресниц
    Лукавый или печальный - кто угадает? -
    Горячий или холодный кто, поймет? -
    Последний, возможно, может, первый улыбка.
    Это счастье! Счастье! руки протягиваю
    Бьет снег из-под холодных копыт,
    Метнулось воронье у дороги

    I протянулась пустыня вокруг.
    Седла лошади! Эй, в погоню быстрее и
    Это счастье! Счастье! - Я прилег к гриве,
    Я втиснул в теплые стороны остроги -
    И снова вижу .То лицо, едва
    Из меха выглядит ... Что мне?
    Неужели слезы на глазах?
    То слезы радости - кто тее скажет?
    То слезы грусти кто то Розгадов?

    А вечер курит окна незнакомые,
    А синяя туча жаром прониклась,
    А синий лес просвечивает огнем,
    А ветер ветви клонит и поет
    Мне в ушах ... Это счастье! Это любовь!
    Это безнадежность! Господин Фредерику,

    Я знаю, что ни ветра, ни саней,
    Ни коня нет в вашем вальсе,
    Что это - только выдумка моя
    Однако ... Пусть вам Польша или Жорж Санд
    Любовницы две, одинаково жестокие! -
    Навеяли то нежный вихрь звуков, -
    Ну и что же потом? А сегодня я
    Люблю свой сон и вас люблю его,
    Капризный худощавый музиканте ...

    1934 p.

    Смотрите также:

    Все тексты Максим Рильський >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет