Ми ходим вулицями міста одного
В одній кав’ярні в нас Амур пускає стріли
І не злічити скільки вже було нагод,
Щоб я і ти у цьому всесвіті зустрілись.
І все би вирішилось просто, як би ми
Розбіглись в просторі, як два авто на трасі,
Але щось трапилось в останню мить зими,
І нас тепер немає двох в одному часі.
Приспів:
– Яка виснажлива весна, у цьому році
Я тут у березні, а ти на тому боці,
В твоєму травні вже цвітуть бузок та вишня,
А я шукаю тебе там, де ти колишня.
Твоїх парфумів трунок треться, наче кіт
Навколо мене, але як тебе дістати,
Я п’ю, і бульбашки розштовхуючи лід,
Пливуть до стелі, як у синь аеростати.
А навкруги гуркочуть солов’ї німі,
І, наче палуба, підлога під ногами,
І хтось на чорта дуже схожий у тьмі,
Кладе на стіл мені рахуночок з боргами.
Приспів (2) Мы ходим по улицам города одного
В одной кофейни у нас Амур пускает стрелы
И не счесть сколько было возможностей,
Чтобы я и ты в этой вселенной встретились.
И все бы решилось просто, как бы мы
Разбежались в пространстве, как два авто на трассе,
Но что-то случилось в последний момент зимы,
И нас теперь нет двух в одном времени.
припев:
- Какая изнурительная весна, в этом году
Я здесь в марте, а ты на той стороне,
В твоем мае уже цветут сирень и вишня,
А я ищу тебя там, где ты прежняя.
Твоих духов напиток трется, как кот
Вокруг меня, но как тебя достать,
Я пью, и пузырьки расталкивая лед,
Плывут к потолку, как в синь аэростаты.
А вокруг грохочут соловьи ними,
И, как палуба, пол под ногами,
И кто-то на черта очень похож во тьме,
Кладет на стол мне рахуночок с долгами.
Припев (2) Смотрите также: | |
