Хотілося написати вірш для тебе пафосно і цікаво,
Щоб у ньому зірки горіли і гріли, як кава в термосі,
Щоб його друкували в хрестоматіях і частіше перекладали,
Читали на мітингах, поминках, ювілеях і в День Незалежності;
Хотілось створити тобі релігію і стати її пророком,
Малювати з тебе ікони, творити дива зухвалі,
І я сидів ночами перед своїм добитим лептопом,
Підбирав слова і дивився на тебе, поки ти спала.
І сидів я так довго, що врешті кинув курити,
І за вікном моїм літо нечутно змінилось на осінь,
А я пестив і цілував тебе, не минаючи ані титли, роздягав і вночі вкривав твої ноги босі.
І ось щойно тепер, вночі, у цім світлі місячнім,
Ти сказала мені те, задля чого, напевно, й існує мова "Коханий, у мене затримка місячних".
І я відповів, що це просто — чудово. Хотелось написать стихотворение для тебя пафосно и интересно,
Чтобы в нем звезды горели и грели, как кофе в термосе,
Чтобы его печатали в хрестоматиях и чаще переводили,
Читали на митингах, поминках, юбилеях и в День Независимости;
Хотелось создать тебе религию и стать ее пророком,
Рисовать с тебя иконы, творить чудеса дерзкие,
И я сидел ночами перед своим добить лэптопом,
Подбирал слова и смотрел на тебя, пока ты спала.
И сидел я так долго, что в конце бросил курить,
И за окном моим лето неслышно изменилось на осень,
А я ласкал и целовал тебя, не минуя ни титли, раздевал и ночью покрывал твои ноги босые.
И вот только теперь, ночью, в сем свете лунном,
Ты сказала мне то, ради чего, наверное, и существует язык "Любимый, у меня задержка месячных".
И я ответил, что это просто - замечательно. Смотрите также: | |
