Скінчилось кохання, скінчилося все
Заглядає сонце у вікна осель.
Там люди щасливі, та сумно мені,
Піду утоплюся, спочину на дні.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.
Життя, як той камінь, на груди лягло,
Зроблю, що надумав Марічці назло.
Прощай мама люба і тату прощай,
Учителька й друзі, прощай, рідний край.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.
А річка страшною, як відьма була,
Відходи заводу у море несла.
Я річку шукати чистеньку піду,
Шукатиму доти, поки не знайду.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.
