Спить ставок, не колишуться віти, Вітерець в верболозах заснув... Десь заграла плакуча гітара, Там дівчина стрічала весну. Десь поїхав мій милий далеко, Так далеко від мого села. І не скаже той місяць з-за хмари, Що у нього кохана була. "Де ти їдеш - мене покидаєш, Залишаєш над ставом одну, І ніколи мене не згадаєш, А з другою зустрінеш весну." "Ой не плач, не журися, дівчино, Ой не плач, не сумуй, не ридай, Через рік, як цвістиме калина, В тихій вечір мене зустрічай". Ось прийшла довгождана хвилина, І прийшла довгождана пора. І дівчина прийшла до калини, А милого нема, та й нема. Ой нема, ой нема, тай не буде, Бо така вже дівоча судьба... Треба знати, як хлопців кохати І як вірити в їхні слова. The pond is asleep, the branches are not swaying, The breeze in the willows has fallen asleep ... Somewhere a weeping guitar played, There the girl met spring. Somewhere my darling went far, So far from my village. And the moon will not say because of the clouds, That he had a lover. "Where you go - you leave me, You leave one over the pond, And you will never remember me, And with the other you will meet spring." "Oh, don't cry, don't grieve, girl, Oh, don't cry, don't be sad, don't cry, In a year, as the viburnum will bloom, Meet me in a quiet evening." Here came the long-awaited moment, And the long-awaited time came. And the girl came to the viburnum, And there is no sweet, and no. Oh no, oh no, it won't be, Because such is a girl's destiny ... You need to know how to love guys and how to believe in their words. | |
