Холодними пальцями я знов торкнусь істини,
Що вже давно застигла на твоїх вустах.
І не треба питати дозволу, щоб проститися
Я вже не скажу більше що тебе люблю.
Се було на початку травня,
на початку квітня й березня.
Все так швидко, гірко, марно
і немов кольорова дисперсія.
Не втопила весни своєї,
Не просила тебе бути вдячним,
Не благала забути все і
Це "пробач" є багатозначним.
У п'янкому вирію дурощів
сліпа гордість і задрість чинні.
Не потрібні кліше та пустощі,
Бо єдина нахабна причина - це
Холодними пальцями я знов торкнусь істини,
Що вже давно застигла на твоїх вустах.
І не треба питати дозволу, щоб проститися
Я вже не скажу більше що тебе люблю.
Трохи часу і після даремності,
Я прошу вже не голосити,
Про майбутні квитки нездійсненності,
і на щастя накладене мито.
Всі ми знаєм, що ,начебто, сильна
І не соромно дивитися в очі.
Не даруй моїй радості крила
Але знаєш, все ж таки хочу.
Холодними пальцями я знов торкнусь істини,
Що вже давно застигла на твоїх вустах.
І не треба питати дозволу, щоб проститися
Я вже не скажу більше що тебе люблю.
Коли кричиш: « не вертайся» - всього замало.
Прошу мовчи і забудь мій номер телефону.
Кожна хвилина була краща, бо я кохала,
Хоч і не чула серенад твоїх я під балконом.
Але насправді всього було досить,
Я вдачна долі за всі вивіхи і сльози.
Давай прощатися, живімо ще , облиш,
І наостанок, лиш…
Холодними пальцями я знов торкнусь істини,
Що вже давно застигла на твоїх вустах.
І не треба питати дозволу, щоб проститися
Я вже не хочу більше, так не хочу я.
Cold fingers I again touch the truth,
What has long stuck to your lips.
And do not ask permission to prostytysya
I will not say more than that love you.
This was in early May,
in early April and March.
Everything is so fast, bitter, useless
and as color dispersion.
Not drowned his spring,
Do not ask you to be grateful,
Not to forget everything and begged
This "sorry" is valued.
In the heady folly Vyriy
blind pride and zadrist force.
Not need clichés and mischief,
For only arrogant reason -
Cold fingers I again touch the truth,
What has long stuck to your lips.
And do not ask permission to prostytysya
I will not say more than that love you.
A little time after futility,
I ask not lament
On future flights infeasibility,
and fortunately imposed duty.
We all know that, like, strong
Not ashamed to face.
Do not give wings to my joy
But you know, did want.
Cold fingers I again touch the truth,
What has long stuck to your lips.
And do not ask permission to prostytysya
I will not say more than that love you.
When scream: "Do not return unto" - just not enough.
Please keep quiet and forget my phone number.
Every minute was the best because I loved,
Though not hear thee I serenades under the balcony.
But in reality all was enough
I vdachna fate of all vyvihy and tears.
Come say goodbye, live yet, stop,
Finally, only ...
Cold fingers I again touch the truth,
What has long stuck to your lips.
And do not ask permission to prostytysya
I do not want more, I would not. Смотрите также: | |
