1:
Дивлюсь в небеса i не можу забути
її погляду, її подиху тепла.
Немаэ в кого спитати, чому вона не може
i не хоче прощати помилки мого життя.
Невже нiколи не хотiлося щось змiнити????
Невже не хотiлося хоч назад озирнутись???
Але що там побачу?Довiра втрачається!
Загубив одне почуття, яке мене тримало...................
Пр:
Я ВIДЛIТАЮ
I залишаю свої мрії,
Я зникаю
I забуваю про минуле,
Я вiдлiтаю
I залишаюсь в забуттi,
Я зникаю
I не надiюсь на майбутнє Я!!!
Життя добиває кулаком долi.
Удар за ударом пiднятись не дає.
Менi набридло все, я хочу волi!
Не тримай, вiдпусти мене.
Ти пробач менi, що не сказав прощай.
Подивися, що зi мною зробили Клятi люди.
У моїй душi залишився лише жаль.
Не тримай зла, я тебе нiколи не забуду!
Не забуду я!
2:
Дивлюсь в небеса i не можу дочекатись,
Коли мої крила будуть розкриватись.
Коли подивлюся iз хмар на людей,
Коли впаде остання сльоза з моїх сумних очей.
А я лину так далеко, що не знаю,
Чи зупинить мене хтось, кого тут залишаю.
Чи подбають про наївність мою тут.
I чи є хоча б можливiсть, що я повернусь..........
Пр:
.........................
