Ти подивись, Навколо тільки вітер,
Небо, наче в білих квітах,
- Наче хтось усе змішав,
З нами так пожартував.
Я вже втомився тримати кран.
Мені здається, Що я не останній...
Сходинці до зірок...
До зірок..
. Мене в оселю ведуть
Світло наче радості,
Дадуть втомити спрагу
Водою просто з крану.
Шарфом горнуть, Так наче листя восени.
Ніжніше не буває
А що ти ще чекаєш
Від людей, яких ти знаєш?..
Лише хвилину, Важкі години,
Бурхливі моресні
Дороги до берегів...
Я шукав їх, я знав,
Недалеко вони,
Мене манили, полонили так легко
Хотів запам'ятати
Кожен скрип по снігу босих ніг.
Мене, можливо, знайдуть
В місці, що минають всі сніги.
Я буду тихо спати
І нічних вогнів шукати
Зовсім трохи небагато...
Лише хвилину,
Важкі години,
Бурхливі моресні
Дороги до берегів...
Яскравих вогнів моїх
- Я вклав усю душу в них.
