У цих очах був крик..
Був крик від тиші, брак пояснень..
Був в серце дивний штрик..
Там була правда - сонце згасло..
Не біжи, там стіна,
Не кажи, я не та,
Я чужа - ти сказав,
Ти не втік - просто впав...
Сонце заходить...
В коридорах чужих почуттів,
В лабіринтах кривих думок
я шукаю загублений сміх,
не наважившись зробити лиш крок
Не живи тим днем, в пройшло і сонце не зійде.
Не вбивайся щент, все пройшло і сонце не зійде.
Не живи тим днем, в пройшло і сонце не зійде.
Не вбивайся щент, все пройшло і сонце не зійде.
Я не та, я не відчуваю, все, вже досить,
Вже не та, замурую небо - все для тебе,
Я не та, порахуй до ста і все минеться,
вже не та, що тобі потрібна, не для твого серця..
я не та...
In those eyes was a cry ..
There was a cry of silence, the lack of explanation ..
There was a strange shtryk heart ..
It was true - the sun extinguished ..
Do not run, there's a wall,
Do not say I did not and,
I am a stranger - you said
You do not run away - simply fell ...
The sun goes down...
In the corridors of others feelings,
In the labyrinth of curves opinions
I am looking lost laughter,
not only do daring step
Do not live by the day, and went in after the sun.
Not vbyvaysya schent, everything went and the sun to rise.
Do not live by the day, and went in after the sun.
Not vbyvaysya schent, everything went and the sun to rise.
I do not and I do not feel anything already,
It is not the one zamuruyu sky - all for you
I'm not, count to a hundred and still pass,
are not what you need, not your heart ..
I do not and ...
