Похмурий ранок.
Слова: Максим Трубніков
Музика: Друже Музико
Похмурий ранок зустрічаю з журбою,
На відстані малій, але не в змозі пройти,
Та без надій сподіваюсь, бачу образ і каюсь,
У поволоці тануть думки.
Ще чую кроки, чую голос що пестив,
Радів, всміхався, плакав, чарував, полонив.
І ось тоді мені здається, що винний знайдеться.
Та ні я сам її загубив.
Мені примріялось, що я на порозі
Великого будинку, де багато дверей.
За кожними дверима ти з сумними очима,
Але немає в мене ключів.
І я у розпачі б’юсь з цією препоной,
Кричу та вимагаю бо звільнити хочу,
Любов що в мене вкрали, та назад не віддали.
Ніколи долі це не прощу.
Похмурий ранок зустрічаю з журбою,
На відстані малій, але не в змозі пройти,
Та без надій сподіваюсь, бачу образ і каюсь,
У поволоці тануть думки.
Gloomy morning.
Words: Maxim Trubnikov
Music: Music Friend
Gloomy morning encounter with sorrow,
At small distances, but are not able to pass,
And without hope hope I see an image and repent,
In povolotsi melt thought.
Yet hear the steps hear the voice that caressed,
Glad vsmihavsya, cried, used witchcraft, captivated.
And then I think that there is wine.
And no, I had lost her.
I prymriyalos that I am on the verge
Big House, where many doors.
Behind each door you with sad eyes,
But I have no keys.
And I'm in despair beat this preponoy,
Scream and demand for free the want
Love that I stole, and not given back.
Do not forgive a lot.
Gloomy morning encounter with sorrow,
At small distances, but are not able to pass,
And without hope hope I see an image and repent,
In povolotsi melt thought.
