Почуття.
Слова: Максим Трубніков
Музика: Друже Музико
Все що було в житті розчиниться з тобою,
Сяйво очей і шепіт замкнутих вуст.
І на віки лишаюсь з зруйнованою долей,
Це мені сказало серце не глузд.
Все чому ми раділи стало огидно,
І неначе відбувалось у чорно-білих снах,
Але в спогадах лишилась крапля надії,
І нестримне бажання перемогти страх.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай.
У блакитному небі зорі розсвіті,
На моїй батьківщині сади розцвітуть,
Майже все як завжди, і любов кругом квітне,
А мені залишається смуток і бруд.
Хто був прав, хто не прав, вже дізнаються після,
І запишуть усе у тлумачний словник.
Але мрії мої вже навік непохитні,
І думки немов риби у розум пливуть.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай.
Ось і все моя повість списалась до крапки,
На вівтарі кохання душа запала,
Але знову і знов почуття непідвладні
І скандують навколо німі голоси.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай. Sense.
Words: Maxim Trubnikov
Music: Music Friend
All that was dissolved in a life with you,
Shining eyes and whisper closed lips.
And forever left with destroyed fractions,
This is my heart said no sense.
All what we enjoyed was disgusting,
And like happened in black and white dreams
But the memories remained a drop of hope
And uncontrollable desire to conquer fear.
And hardly remember this day people
And hardly forget that day.
Excuse me, sorry,
Leave yourself a paradise.
Excuse me, sorry,
I'll leave myself a Nebokray.
In the blue sky the stars rozsviti,
On my home gardens flourish,
Almost as usual, and love blossoms around,
And I still sadness and dirt.
Who was right and who was wrong, after already know,
And write down everything in Dictionary.
But my dreams are forever steadfast,
I thought like a fish swimming in mind.
And hardly remember this day people
And hardly forget that day.
Excuse me, sorry,
Leave yourself a paradise.
Excuse me, sorry,
I'll leave myself a Nebokray.
That is my story spysalas to point
On the altar of love heart sunk,
But again and again the feelings are beyond
And chanting around the silent voices.
And hardly remember this day people
And hardly forget that day.
Excuse me, sorry,
Leave yourself a paradise.
Excuse me, sorry,
I'll leave myself a Nebokray. Смотрите также: | |
