Цей час кудись біжить,куди я сам уже не знаю,
Хочеться кудись пропасти, цього нікому не побажаю,
Упасти з скелі чи злетіти з мосту вниз,
Щоб всі хто це побачать прокричали «ану зупинись»
Куди ти йдеш? Я хочу це давно тебе спитати!
Що ти несеш? І де це можна все придбати?
Щастя не купиш за батьківські кошти фальшиві,
Кохання не прив’яжеш , які б не були Ви красиві.
Знаю не можна життя прожити,
Щоб ніколи нікого не полюбити.
Я знову чую ці твої зізнання у коханні,
Такі приємні, і нажаль вони уже останні.
Чого мовчиш ,пора уже давно усе сказати,
Як можеш ти нормально цими ночами - спати?
Я буду вірити що буде все у нас нормально,
І щасливіше ,а не так як зараз –печально.
Знаю прийдуть часи в яких ми будемо радіти,
Буде усе нормально і будуть у нас діти.
Знаю не можна життя прожити,
Щоб ніколи нікого не полюбити.
Кохання приходить і скоро минає,
якщо воно вічне то вже не згорає.
