Я знов на самоті
Зі мною тільки темрява і чорні окуляри
Не можу збагнути хто є я і хто є ти
Пускаю дим у порожній кімнаті
Крізь скло брудних вулиць
Я бачу лише смердюче сміття
То раптом зрозумів невже це я -
Моє життя
Мене змусили дивитися на чорне сонце
Мене змусили мріяти про сіре небо
Мене змусили торкатися кривавими долонями до стін
І сказали: "Так тобі і треба"
Мої очі порожні
В голові безладдя
Немає підстав, щоб тут залишатись
Пістолет, гіркі капсули, мотузка, підвіконня
Аби всього цього бруду не торкатись
Я дивлюсь на стелю
Стеля дивиться на мене
Ми не можемо одне одного збагнути
Залишу після себе кілька слів на згадку
На листочку у клітинку
Сред ненависної кімнати
Може ви згадає
Чи похую вам?
Мені теж байдужі ці сентименти
Я був сам не свій
Хоча був і тверезий
Коли записався до смерті у клієнти
Мене змусили дивитися на чорне сонце
Мене змусили мріяти про сіре небо
Мене змусили торкатися кривавими долонями до стін
І сказали: "Так тобі і треба"
Мої очі порожні
В голові безладдя
Немає підстав, щоб тут залишатись
Пістолет, гіркі капсули, мотузка, підвіконня
Аби всього цього бруду не торкатись
