Вода, прозора, мов дзеркало його мрії,
Тихо стікає до вогню, який ще гріє
Душу, і в серці звучить та мелодія осені.
Листя злетіло й нема йому сну щоночі,
Та повернути минуле навряд він схоче,
Й вітер лише нагадає мелодію осені.
Осіння мелодія – відчайдушний звук.
Осіння мелодія, звільни від мук!
Солодких мук…
Помилок він не робив, але сумніви як
Тіні його оточили, і світ повіяв
Теплом тієї, що чує мелодію осені.
Пройдуть роки за роками і все минеться,
Та незабаром вже нове життя почнеться,
Але лунатиме завжди мелодія осені.
Осіння мелодія – відчайдушний звук.
Осіння мелодія, звільни від мук!
Солодких мук…
І луною у цю мить
До хмар у небо летить
Осіння мелодія – відчайдушний звук.
Осіння мелодія, звільни від мук!
Осіння мелодія – без зайвих слів.
Осіння мелодія… Він завжди чує цей спів.
Вода, прозора, мов дзеркало його мрії,
Тихо стікає до вогню, який ще гріє
Душу, і в серці звучить та мелодія осені.
