Ця лірика душі ,а ти в тиші
Лиши моі вірші
Любовю плачуть рани, гасять екрани
Зарано ефіри цього роману
Прошу невблаганно
Кохана я ніяк не відстану
Від твого стану
Незбуду істину сну
На яву непросту
Ідею горіти незгасати
Руку відпускати
За грати
Латати силуети падшоі комети
Листати плакати радощів в сезон дощів
Без зайвих слів
До серця твого небачу більше я ходів
Хоть наслідив
Сам заслужив
Та мое его тепер збирае лего
Це тільки ти мріяла літати
Даючи тепло ніжно зігрівати
Не по дитячому,а по дорослому кохати
Хвилинами радості відпусти
Останні сни ціеі вени
Нехай для тебе будуть квіти цвісти
Такоі як ти меніне знайти
Ці компліменти
Радісні синтименти
Початок літа експеременти над почуттями
Тепло яке приводить до тями
І твоі девятнацить без прописки
У списку стискло увійшли у моі рими з Риму
А я все лину в долину душі
Рядками на аркуші
Сліди від туші на щоці
Думки заблудші лиши ліриці
Лиши фото на полиці
Та лиш дами блідолиці
На вулиіці нераді моій міміці
Нехватка любові вуличному псові
Адреналін моеі крові прости за ритми попсові
Душа повна вражень кожен день ховае твою тінь
Та заміть без сліз безкоштовний проізд на цей круіз
У нас виходить вже нераз
Моя леді це все для вас
Хвилинами радості відпусти
Останні сни ціеі весни
Нехай для тебе будуть квіти цвісти
Такоі як ти мені не знайти
