Закриті очі, інеєм окуті, скляні та непрозорі.
Не відчувають болю, не бачать промінь, що на них упав.
Тихенько, лагідно лоскочить!
І сяє так, немов стокрилий птах,
В якого пір’я – це окреме сонце,
В якого погляд – це безмежна даль, безмежна…
Він особисто тим, чим володіє
Зніме заковані у льод,
Пригріє і оживить уста,
І подарує погляд той, у даль…
«Прийміть же очі ту прозорість,
Прийміть же очі біль, яку,
Даровану, ніхто не забере тому, що
Неможливо вбити вічність!»
Поки що холод сковує уста,
Поки що сонце не проснулось…
І доки скуті інеєм зіниці сна,
Поки що не розбуджені вони, та годі.
Все живе тоді лише,
Коли, загинувши, окликне
І знову оживе, щоб вмерти.
Zakritі ochі, іneєm okutі, sklyanі that neprozorі.
Not vіdchuvayut bolyu not Bacha Promin, scho they fell.
Tihenko, lagіdno loskochit!
The I syaє so Nemov stokrily Ptah,
In yakogo pіr'ya - tse okreme sontse,
In yakogo look - tse bezmezhna distance, bezmezhna ...
Vіn NKVD Tim cpm volodіє
Znіme zakovanі have lod,
Prigrіє i revive mouth
The I podaruє Poglyad one at a distance ...
"Priymіt same ochі the prozorіst,
Priymіt same ochі bіl, yak,
Talents nіhto not take away the fact scho
Nemozhlivo hammer Eternity! "
Pokey scho cold skovuє mouth
Pokey scho sontse did not wake up ...
The I skutі docks іneєm zіnitsі sleep
Pokey scho not stink rozbudzhenі, that godі.
All Givet todі deprivation,
Kohli, zaginuvshi, Hail
Relive the I znovu, vmerti dwellers.
