Кожного ранку могутній цар Бенґаді приймав дарунки від підданих, які приходили виявити йому свою вірність і пошану. Цар Бенґаді досяг у своєму житті всього, що можна було досягнути, і почав уже потроху нудьгувати.
Щодня на подвір’ї поряд з іншими підданими пунктуально з’являвся один смиренний жебрак.
Він приносив цареві яблуко і зникав так само тихо, як і з’являвся.
Цар, що звик приймати дорогі подарунки, дивився на ці яблука дещо зневажливо, і, як тільки жебрак відвертався, кпив з нього, а разом з царем — увесь двір.
Але жебрак цим не переймався.
Наступного ранку він приходив знову, щоб вкласти у царську долоню свій подарунок.
Цар звичним рухом приймав яблуко і одразу ж відкладав його у кошик, який спеціяльно для цієї процедури поставили біля трону. Кошик був уже майже доверху наповнений яблуками, що їх терпеливо і покірно дарував жебрак..
Якось улюблена царська мавпа взяла одне яблуко, надкусила його, а потім виплюнула і кинула цареві під ноги. Монарх онімів з дива, помітивши у яблуці блискучу перлину.
Він зразу ж наказав порозрізати всі яблука з кошика — і в кожному виявилася перлина.
Викликали жебрака, і вражений цар почав його розпитувати.
«Я приносив тобі подарунки, царю, — пояснив чоловік, — аби ти зрозумів, що життя обдаровує тебе щодня надзвичайним даром, якого ти навіть не помічаєш і викидаєш на смітник. А все тому, що в тебе надмір багатства. Найпрекраснішим з усіх дарів є день, що починається».
Сумуватиму від завтра,
А сьогодні буду щасливим:
Пощо сумувати?
Бо вітер зустрічний дме?
Пощо завтрашнім днем сьогодні терзатися?
Може, завтра роз’ясниться.
Може, завтра засвітить сонце.
І не буде причини для смутку.
Сумуватиму від завтра,
А сьогодні буду щасливим
І скажу кожному сумному дневі:
Сумуватиму від завтра Сьогодні — не буду.
(Цей вірш написав єврейський хлопчик
у ґетто в 1941 р.)
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
Every morning Benґadi powerful king received gifts from his subjects, who came to reveal to him their loyalty and respect. King Benґadi achieved in my life everything that could reach and began to have a little bored.
Every day in the court along with other subjects punctually appeared a humble beggar.
He brought the king apple and disappeared as quietly as appeared.
King, who used to take expensive gifts, looking at these apples somewhat contemptuously, and turned away once poor, kpyv of it, and with the king - the whole yard.
But this beggar did not care.
The next morning he came again to put your hand in the royal gift.
King habitual movement took an apple and immediately postponed it to the basket that especially for this procedure set the throne. Trash was already almost full filled with apples that they patiently and humbly gave poor ..
Once the king's favorite monkey took one apple, nadkusyla it, then spit and threw the king at his feet. Monarch dumb amazed, seeing the apple in brilliant pearl.
He immediately ordered all porozrizaty basket of apples - and each was a pearl.
They called beggar, and struck the king began his questioning.
"I brought you gifts, the king - said the man - if you understand that life bestows you every day extraordinary gift, you do not really notice and dispose in the trash. And all because you have excess wealth. The most beautiful of all gifts is the day that begins. "
Miss from tomorrow
Today will be happy:
Why sad?
For counter wind blows?
Why tomorrow today writhe?
Maybe tomorrow roz'yasnytsya.
Maybe tomorrow the sun rises.
And there will be cause for sadness.
Miss from tomorrow
Today will be happy
And sad to say each for the day:
Miss tomorrow from today - will not.
(This poem written by a Jewish boy
in the ghetto in 1941).
From the books of Bruno Ferrero "365 short stories for the soul"
