Обізвавсь Тарас Трясило
Віру рятовати,
Обізвався, орел сизий,
Та й дав ляхам знати!
Обізвався пан Трясило:
«А годі журиться!
А ходім лиш, пани-брати,
З поляками биться!»
Вже не три дні, не три ночі
Б’ється пан Трясило.
Од Лимана до Трубайла
Трупом поле крилось.
Ізнемігся козаченько,
Тяжко зажурився,
А поганий Конецпольський
Дуже звеселився.
Зібрав шляхту всю докупи
Та й ну частовати.
Зібрав Тарас козаченьків
Поради прохати.
«Отамани товариші,
Брати мої, діти!
Дайте мені порадоньку,
Що будем робити?
Бенкетують вражі ляхи
Наше безголов’я».
«Нехай собі бенкетують,
Нехай на здоров’я!
Нехай, кляті, бенкетують,
Поки сонце зайде,
А ніч-мати дасть пораду —
Козак ляха знайде».
Лягло сонце за горою,
Зірки засіяли,
А козаки, як та хмара,
Ляхів обступали.
Як став місяць серед неба,
Ревнула гармата,
Прокинулись ляшки-панки —
Нікуди втікати!
Прокинулись ляшки-панки
Та й не повставали.
Зійшло сонце — ляшки-панки
Покотом лежали.
Червоною гадюкою
Несе Альта вісті,
Щоб летіли круки з поля
Ляшків-панків їсти.
Налетіли чорні круки
Вельможних будити,
Зібралося козачество
Богу помолитись.
Закрякали чорні круки,
Виймаючи очі. Заспівали козаченьки
Пісню тії ночі,
Тії ночі кривавої,
Що славою стала
Тарасові, козачеству,
Ляхів що приспала.
Над річкою, в чистім полі,
Могила чорніє,
Де кров текла козацькая,
Трава зеленіє.
Сидить ворон на могилі
Та з голоду кряче...
Згада козак Гетьманщину,
Згада та й заплаче!
Було колись, панували,
Та більше не будем!..
Тії слави козацької
Повік не забудем!..»
Умовк кобзар, сумуючи:
Щось руки не грають.
Кругом хлопці та дівчата
Слізоньки втирають.
Пішов кобзар по улиці —
З журби як заграє!
Кругом хлопці навприсядки,
А він вимовляє:
«Нехай буде отакечки!
Сидіть, діти, у запічку,
А я з журби та до шинку,
А там найду свою жінку,
Найду жінку, почастую,
З вороженьків покепкую». Taras answering Tryasylo
Faith ryatovaty,
Answering eagle dove,
And given lyaham know!
Mr. answering Tryasylo:
"But should not grieve!
And only let us go, gentlemen brothers,
With bytsya Poles! "
It is not three days, not three nights
Mr. Tryasylo beats.
Ed Lyman to Trubayla
Corpses field opens itself.
Iznemihsya Cossacks,
Heavily sorroweth,
A bad Konetspolsky
Very glad.
He gathered together all the nobility
And chastovaty well.
Cossacks gathered Taras
Tips ask.
"Ataman friends,
My brothers, children!
Give me poradonku,
What we should do?
Feast will cause Poles
Our bezholov'ya. "
"Let the feasting,
Let your health!
Suppose, damn, feasting,
While the sun go down,
A night-will be advice -
Kozak Lyakhov find. "
Sun fell on the mountain,
Stars planted,
A Cossacks as a cloud,
Liakhov obstupaly.
How was the moon in the sky,
Revnula gun
Woke liashko-punks -
Nowhere to run away!
Woke liashko-punks
And not rise.
The sun rose - liashko-punks
Pokotom lying.
Red viper
Alta Bears news,
To the ravens flying off
Liashko-punks eat.
WW black ravens
The mighty wake,
gathered kozachestvo
Pray to God.
Zakryakaly black ravens,
When removing eye. Sang Cossacks
Song tiyi night
Tiyi bloody night,
That was the glory
Taras, kozachestvu,
Liakhov that lulled.
Above the river, in the open field,
The grave is black,
Where blood flowed kozatskaya,
The grass is green.
Raven sits on the grave
Caws and famine ...
Cossack Hetmanate reminder,
Remembrance and cry!
It was once prevailed,
And we should not over! ..
Tiyi Cossack glory
Will never forget .. "
Umovk Kobzar, yearning:
Something not play the hand.
Around boys and girls
Slizonky rubbing.
Kobzar went on the street -
With grief as flirting!
Around navprysyadky guys,
He says:
"Let otakechky!
Sit the children in zapichku,
And I for sorrow and the inn,
And there Naidoo his wife,
Naidoo woman, treat,
With vorozhenkiv pokepkuyu. " Смотрите также: | |
