ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ
В Путивлі граді вранці-рано
Співає, плаче Ярославна,
Як та зозуленька кує,
Словами жалю додає.
— Полечу, каже, зигзицею,
Тією чайкою-вдовицею,
Та понад Доном полечу,
Рукав бобровий омочу
В ріці Каялі. І на тілі,
На княжім білім, помарнілім,
Омию кров суху, отру
Глибокії, тяжкії рани...
І квилить, плаче Ярославна
В Путивлі рано на валу:
— Вітрило-вітре мій єдиний,
Легкий, крилатий господине!
Нащо на дужому крилі
На вої любії мої,
На князя, ладо моє миле,
Ти ханові метаєш стріли?
Не мало неба, і землі,
І моря синього. На морі
Гойдай насади-кораблі.
А ти, прелютий... Горе! Горе!
Моє веселіє украв,
В степу на тирсі розібгав.
Сумує, квилить, плаче рано
В Путивлі граді Ярославна.
І каже: — Дужий і старий,
Широкий Дніпре, не малий!
Пробив єси високі скали,
Текучи в землю половчина,
Носив єси на байда[ка]х
На половчан, на Кобяка
Дружину тую Святославлю!..
О мій Словутицю преславний!
Моє ти ладо принеси,
Щоб я постіль весела слала,
У море сліз не посилала, —
Сльозами моря не долить.
І плаче, плаче Ярославна
В Путивлі на валу на брамі.
Святеє сонечко зійшло.
І каже: — Сонце пресвятеє
На землю радість принесло
І людям і землі, моєї
Туги-нудьги не розвело.
Святий, огненний господине!
Спалив єси луги, степи,
Спалив і князя і дружину,
Спали мене на самоті!
Або не грій і не світи...
Загинув ладо... Я загину! Yaroslavna's Lament
In the city of Putivl early-morning
Sings, cries of Kiev,
As the cuckoo forges,
Words of compassion adds.
- Fly, said zyhzytseyu,
To the gull-widows
And fly over the Don,
Sleeve beaver omochu
In the river Kayali. And the body,
The prince white, pomarnilim,
Omyyu dry blood, poison
Hlybokiyi, tyazhkiyi wounds ...
And say to crying Yaroslavna
In early Putyvl shaft:
- Wind Sail-my only,
Easy, winged hostess!
Why on duzhomu wing
In my beloved warriors,
At Duke, my sweet tune,
You aim arrows Khan?
Not a few of heaven and earth,
And sea blue. At sea
Rock hig-ship.
And you, prelyutyy ... Alas! Grief!
My rejoice stolen,
In the plains rozibhav sawdust.
Amount, say to weep early
In the city of Putivl Yaroslavna.
I said: - strong and old,
Great Dnieper, not small!
Art ball high rocks,
Polovchyna fluid into the ground,
Wore art in Bayda [ca] x
In polovchan on Kobyak
Wife thuja Svyatoslavlya! ..
O glorious Slovutytsyu!
You bring my tune,
That I bed cheerful Slalom
In a sea of tears not sent -
Tears do not pour the sea.
I was crying, crying Yaroslavna
In Putivl shaft at the gate.
Holy sun rose.
I said: - Sun presvyateye
On the ground brought joy
And the people and land of my
Tight-boredom is not diluted.
Holy Mistress of the fire!
Thou hast burned grasslands, steppes,
And burned the prince and his wife,
I slept alone!
Or not Gray and does not shine ...
Killed tune ... I die! Смотрите также: | |
