Ні на що не нарікай з печаллю.
Рідне і кохане — все мине.
Все прийми — буттєве й неземне.
Те, що заховалося за даллю,
Не поверне більше, не верне
Ні на шепіт стишеного болю,
Ні на крик розгойданої мсти —
Полюби неспокій самоти
З запахом міцного каніфолю.
Та в щедротне дивовижних днях
Голубінь розмріяного поля
Нам доносить розбуяла воля
В часових і тембрах і тонах.
Do not complain with sadness.
Native and beloved - all will pass.
Receive everything - everyday and unearthly.
What was hidden behind the distance,
Will not return more, will not return
No whisper of silent pain,
No cry for the swinging revenge -
Love the anxiety of loneliness
With the smell of strong rosin.
But on a generous day of wonder
The depths of the dreamed field
We are told by robbed will
In timing and timbre and tone.
