я хочу думати про хороше
пришли мені свою усмішку поштою
я ж багато не прошу
у мене руки у шрамах зношені
я хочу солодкого натще
вітру в кишенях і слів незавчених
я вірю у правду
я знаю так правильно
і хто б казав що слово не сила
ми сильні я знаю ми сильні
інколи хочеться простої щирості
як молитвою у небо врізатись
проломити усі заборони і помисли
це мов до рота чогось терпкого і кислого
коли б тобі дівчинко струм по волоссю
і ногами у глибокі подвір'я стоптані
тоді ти була б безсмертною і досі
ступала на літери босою
люди ж бо хочуть впевненості
люди ж бо хочуть постійності
їм усе заборона
їм усе невдоволення
це прокурене літо вдихає тебе у легені
і дерева пускають у землю корені
твої руки сплелися мов виноградники
під легкими ногами апостолів
і тіні на стінах бігають колами
я благаю заповни цю тишу
своїм тілом порівно
вже ранок світає воскреснувши
і сонце лоскоче
на подвір'ї траву уже скошену
хочеться думати про хороше
я пришлю тобі усмішку поштою
