Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Zhuravlі Ti, i їh proschalnі Surma ...
Quiet vіdlіtan syuїta is blue ...
Natyagne dosch svoї osіnnі strings
torkne Ti String finger willow.
Marnuvali lіtechko, marnuvali.
And now osіnnі Vzhe carnival.
PRSPs arfіstko - ruchenki verbovі! -
by samі plechі vkutana in fog.
Zіgray Meni melodіyu lyubovі,
that, without kotroї said coldly.
Marnuvali lіtechko, marnuvali.
And now osіnnі Vzhe carnival.
Zіgray Meni osіnnіy crying Kalina.
Zіgray truncated, scho I'll ask.
I do not skripkovy key, and the Crane
Tobi over the field in nebі write.
Marnuvali lіtechko, marnuvali.
And now osіnnі Vzhe carnival.
