ВИЙДИ, ЗМУЧЕНА ЛЮДЬМИ...
Вийди, змучена людьми
І одурена думками,
Снами, мріями, казками, –
В лісі будем тільки ми.
В лісі дзвонять солов'ї,
Виливають щастя в звуки,
Виливають в звуки муки
Світові...
Вийди! Я нарву квіток
І встелю тобі дорогу
Як улюбленій, – як богу,
Бо єдиний ти мій бог.
Вийди, в муках каяття
Я обмиюсь сліз дощами
І терновими кущами
Я ще раз пройду життя.
Стану я в своїй крові
Наче голуб білий, стану
І розкрию свою рану,
В рані – рани світові.
І коли б уста твої
Не скривилися в прокльони,
В мене в серці вдарять дзвони,
Заспівають солов'ї.
З небом, з богом я зіллюсь,
З сяйвом Вишнього, з тобою, -
Кожний нерв зроблю струною,
Сам я арфою зроблюсь.
Як блажений, я піду
Вгору кручами, ярами,
Буду сгавить тобі храми,
Доки в небо не ввійду.
Олександер Олесь 1909 р.
VIYDI, ZMUCHENA people ...
Viydi, zmuchena people
The I Oduro Dumka,
Dreams mrіyami, Cuzco -
In Lisi will tіlki of.
In Lisi dzvonyat solov'ї,
Vilivayut Happiness in sounds
Vilivayut sounds in flour
Svіtovі ...
Viydi! I Narva kvіtok
Tobi road of I vstelyu
Ulyublenіy Yak - Yak God,
Bo єdiny're Mine god.
Viydi, in the throes of kayattya
I obmiyus slіz doschami
The I of thorns kuschami
I will go again shte Zhittya.
I'll svoїy krovі
Nache blu bіly, I will
The I rozkriyu his wound,
In ranі - Rani svіtovі.
If the I used mouth tvoї
Not curled in prokloni,
In mene in sertsі vdaryat Dzvony,
Zaspіvayut solov'ї.
W sky god I zіllyus h,
W Syayvo cherry, with You -
Cutaneous nerve zroblyu strings
I myself arfoyu zroblyus.
Yak's Cathedral, I pіdu
Vgoru steeper ravines,
Tobi will sgavit Khrami
Docks in the sky is not vvіydu.
Olexander Oles 1909 p.
